Зборівська районна рада

Офіційний веб-сайт

Пошук

Останні коментарі

Зараз на сайті

На сайті 13 гостей та відсутні користувачі

Понеділок, 28 вересня 2020 10:45

Мала податкова реформа: зміна критерію щодо визначення об’єкта оподаткування та подання звітності без коригування фінансового результату

Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Мала податкова реформа: зміна критерію щодо визначення об’єкта оподаткування та подання звітності без коригування фінансового результату

Головне управління ДПС у Тернопільській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженості у податковому законодавстві» збільшено вдвічі поріг річного доходу (з 20 до 40 млн гривень), який дає право платнику податку на прибуток для визначення об’єкту оподаткування без коригування фінансового результату на усі різниці, встановлені розділом ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Винятком є від’ємне значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років а також для застосування виключно річного звітного періоду. Зауважимо, що зазначені зміни набрали чинності з 23 травня 2020 року.

Отже, платники податку на прибуток, щодо яких виконується зазначений критерій, зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату вже за результатами податкового (звітного) 2020 року, про що має бути зазначено у Декларації у графі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці».

Важливо, що з 01 січня 2021 року також будуть внесені зміни до п. 137.5 ст. 137 ПКУ, які передбачатимуть обов’язкову умову щодо застосування річного періоду для платників податку на прибуток, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 40 млн гривень (зараз – 20 мільйонів гривень).

Жителі Тернопільщини найчастіше декларували спадщину та дарування

Свій конституційний обов’язок щодо декларування доходів з початку цього року вже виконали 9497 жителів Тернопільщини. Вони задекларували 576,9 млн грн доходу. Про отримані минулоріч неоподатковані доходи заявили 5611 наших краян. Правом на податкову знижку за цей період скористалися 3886 осіб.

Загальна сума самостійно нарахованих податкових зобов’язань становить 21,4 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 3,9 млн грн військового збору.

Найчастіше декларанти заявляли про отримання спадку та дарування, а це – 1362 особи, які отримали 163,6 млн грн доходу. Продаж рухомого чи нерухомого майна, а також здача в найм майна принесли 699 та 299 декларантам відповідно 80,6 млн грн та 12,8 млн грн доходу. Доходи, отримані від незалежної професійної діяльності, задекларували 298 жителів області на суму 28,7 млн гривень. Ще 52 краян інформували про отримання 18,1 млн грн інвестиційного прибутку. Отримання іноземних доходів спонукало до подання декларації 50 осіб. Вони заявили про отримання 18,7 млн гривень.

Найбільші суми податку на доходи фізичних осіб, а це 8,7 млн грн та 5,2 млн грн визначили громадянам, які отримували минулоріч подарунки та спадщину та здійснювали незалежну професійну діяльність. Тим, хто отримував доходи від продажу майна чи отримували іноземні доходи, належить сплатити відповідно 1,7 млн грн та 3,2 млн грн податку.

Крім цього, 35 осіб заявили про отримання мільйонних статків на загальну суму 175,5 млн гривень. Основними джерелами доходів мільйонерів є продаж чи здача в оренду нерухомого та рухомого майна, спадщини чи дарування, іноземні доходи, інвестиційні прибутки тощо. Вони мають додатково сплатити 4,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 548 тис. грн військового збору.

Договір про визнання електронних документів: як укласти платнику з податковою

Відповідно до абзацу першого п. 1 розд. ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261) (далі – Порядок №557), юридичні особи, самозайняті особи, набувають статусу суб’єкта електронного документообігу (далі – СЕД) з дати приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Договір).

Приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання платника до Договору є отримання ним відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа (абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку №557).

Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису (абзац третій п. 1 розд. ІІІ Порядку №557).

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку №557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком №557, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності) (абзац другий п. 2 розд. ІІ Порядку №557).

Спрощена система оподаткування для юридичних осіб

Нещодавно в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Спрощена система оподаткування для юридичних осіб».

На питання платників відповідала начальниця відділу адміністрування податку на прибуток управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Тернопільській області Ольга Кондратюк.

Наводимо найактуальніші питання, які обговорювались під час телефонного сеансу, та відповіді на них.

Питання: Чи можна обрати єдиний податок, якщо наше товариство здійснює видобуток корисних копалин для власних потреб?

Ольга Кондратюк: Ні, поясню. Податковим кодексом України визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання – юридичні особи, які здійснюють, зокрема видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення. Зазначена норма не передбачає винятку для здійснення видобутку корисних копалин, який не пов’язаний з отриманням доходу.

Питання: Збільшено обсяг доходу який надає право юридичним особам – платникам єдиного податку перебувати у третій групі. Як визначатиметься у 2020 році граничний обсяг доходу у зв’язку з цим?

Ольга Кондратюк: Зазначу, що з 2 квітня 2020 року, внесено зміни, до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України щодо збільшення граничних обсягів доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на третій групі, з 5 млн грн до 7 млн гривень.

Таке збільшення передбачено Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які:

- в І кварталі 2020 року перевищили граничний обсяг доходу, який надає їм право перебувати у третій групі – 5 млн грн, повинні до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у подвійному розмірі, тобто 6% із застосуванням ПДВ та 10% без застосування ПДВ, і перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;

- в І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу – 5 млн грн, мають право перебувати в обраній групі. При цьому такі платники єдиного податку з 2 квітня 2020 року дотримуються нового річного граничного обсягу доходу – 7 млн гривень, який визначається за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).

Питання: З якого періоду сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку після анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку?

Ольга Кондратюк: Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше, ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. При цьому зазначені норми не застосовуються при анулюванні реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

Питання: Новостворений сільськогосподарський товаровиробник. Коли можна обрати четверту групу спрощеної системи оподаткування?

Ольга Кондратюк: Новостворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Питання: Податкове відомство відмовило у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи. Відмову отримали після подання заяви на 20 календарний день. Чи не протермінував інспектор нашу заяву?

Ольга Кондратюк: Ні, не протермінував. Контролюючий орган за місцем обліку (місцезнаходженням) юридичної особи надає письмову вмотивовану відмову у реєстрації платником єдиного податку четвертої групи та включення до Реєстру платників єдиного податку четвертої групи впродовж тридцяти календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій з єдиного податку четвертої групи.

Питання: Який термін для подання заяви юридичною особою, котра бажає змінити ставку єдиного податку з 5 на 3 відсотки?

Ольга Кондратюк: Нагадаю, що Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни для юридичних осіб-платників єдиного податку третьої групи.

Так, зокрема, платникам єдиного податку третьої групи при добровільній зміні ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява подається не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ. Раніше було – не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу.

Питання: Я – платник єдиного податку третьої групи. Наше підприємство змінило податкову адресу. Коли подавати зміни у податкову?

Ольга Кондратюк: Платниками єдиного податку третьої групи при зміні податкової адреси, місця провадження господарської діяльності Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої, нагадаю, затверджена наказом Міністерство фінансів України від 16.07.2019 №308) подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

Раніше така заява подавалась разом із декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни. Законодавчі корективи внесені Законом України №466 з 23 травня 2020 року.

Відображаємо факт викрадення ТМЦ в обліку з ПДВ

Головне управління ДПС у Тернопільській області нагадує, що відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані при здійсненні операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Підпунктом «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст. 189 ПКУ).

Відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, оскільки товарно-матеріальні цінності було визнано викраденими, (у зв’язку з чим вони не можуть бути використані у господарській діяльності), то платник податку на підставі п. п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ у тому звітному періоді, в якому був встановлений такий факт викрадення, повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення таких цінностей, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну.

Що стосується викрадення основних засобів, то відповідно до вимог п. п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням не є постачанням товарів.

Тому при викраденні основних засобів, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт викрадення документально підтверджується відповідно до законодавства.

 

 

Теребовлянський сектор

організації роботи організаційно – розпорядчого управління

Головного управління ДПС у Тернопільській області

Прочитано 67 разів
WEBSITE.WS - Your Internet Address For Life™ <p> Your browser does not support frames. Continue to <a href="https://www.website.ws/wc_landing.dhtml?domain=ucoz.ws">https://www.website.ws/wc_landing.dhtml?domain=ucoz.ws</a>.</p>

Прокоментувати:

Поля позначені зірочкою (*) обов'язкові для заповнення.